Історія справи
Постанова ВГСУ від 02.07.2014 року у справі №910/11605/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2014 року Справа № 910/11605/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р.та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 19.12.2013 р.у справі№ 910/11605/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"доПублічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"провизнання недійсними договорів про розірвання (припинення) договорів іпотеки
За участю представників:
позивача:Гузієнко Я.М.;відповідача:Полозов К.П.;
ВСТАНОВИВ:
У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" (далі - відповідач) про визнання недійсними:
- договору про розірвання (припинення) договору іпотеки, укладеного між АТ "Банк Таврика" та ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", посвідченого 21.12.2004 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8733;
- договору про розірвання (припинення) договору іпотеки, укладеного між АТ "Банк Таврика" та ПАТ "Трест "Південзахідтрансбуд", посвідченого 21.12.2004 р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8735.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. (суддя Полякова К.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р. (судді: С.І. Буравльов, В.В. Андрієнко, В.В. Шапран) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.12.2004 р. між Акціонерним товариством "Банк "Таврика", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк "Таврика" (далі - іпотекодержатель), та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Південзахідтрансбуд", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" (далі - забудовник, іпотекодавець), було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 8733 (далі - договір № 1).
Також, 21.12.2004 р. між Акціонерним товариством "Банк "Таврика", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк "Таврика" (далі - іпотекодержатель), та Відкритим акціонерним товариством "Трест "Південзахідтрансбуд", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Трест "Південзахідтрансбуд" (далі - забудовник, іпотекодавець), було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим номером 8735 (далі - договір № 2).
Як передбачено п. 1.1 вказаних іпотечних договорів, ці договори укладені з метою забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем за Угодою про організацію спорудження об'єкта будівництва № 21/12, що укладена сторонами 21.12.2004 р.
30.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Банк "Таврика" та Публічним акціонерним товариством "Трест "Південзахідтрансбуд" було укладено договір про розірвання (припинення) договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8733.
Вказаний договір посвідчено нотаріусом Київського нотаріального округу та зареєстровано за № 12252.
Також, 30.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Банк "Таврика" та Публічним акціонерним товариством "Трест "Південзахідтрансбуд" було укладено договір про розірвання (припинення) договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8735.
Вказаний договір посвідчено нотаріусом Київського нотаріального округу та зареєстровано за № 12254.
Відповідно до п. 1 обох договорів про розірвання (припинення) договору іпотеки сторони дійшли взаємної згоди припинити договір іпотеки, посвідчений 21.12.2004 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8733, та договір іпотеки, посвідчений 21.12.2004 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8735.
Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду та вважає, що розірвання іпотечного договору від 21.12.2004 р. за реєстровим № 8733 та іпотечного договору від 21.12.2004 р. за реєстровим № 8735 було здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані договори про розірвання (припинення) договору іпотеки були укладені між сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства, а скаржником не було наведено обставин, відповідно до яких вказані договори можуть бути визнані недійсними.
Вищий господарський суд України погоджується с висновками судів, з огляду на наступне.
Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до п. 1 ст. 208 ЦК України правочин між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.
Як передбачено ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом, або за домовленістю сторін.
Також, ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачає дотримання нотаріального посвідчення договору іпотеки нерухомого майна та об'єктів незавершеного будівництва.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як передбачено ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Положеннями ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 5 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Встановлено, що договір про розірвання (припинення) договору іпотеки, посвідчений 21.12.2004 р. приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8733, та договір про розірвання (припинення) договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу ОСОБА_6 за реєстровим № 8735, були укладені сторонами 30.11.2012 р. у письмовій формі, посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровані у реєстрі за № 12252 та № 12254 відповідно.
Отже, договори про розірвання договору іпотеки вчинені у тій самій формі, що і договори іпотеки, що відповідає вимогам ст. 654 ЦК України.
Суди попередніх інстанцій вірно на підставі встановлених обставин, дійшли висновку, що оскаржувані договори про розірвання (припинення) договору іпотеки були укладені між сторонами з дотриманням вимог чинного законодавства, а скаржником не було наведено обставин, відповідно до яких вказані договори можуть бути визнані недійсними.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.
З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 р. у справі № 910/11605/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
С.В. Мирошниченко